Координати: 48°20′44.700000100009″ пн. ш. 25°57′22.600000100795″ сх. д. / 48.34575° пн. ш. 25.95628° сх. д. / 48.34575; 25.95628

Садгірська синагога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Садгірська синагога
48°20′44.700000100009″ пн. ш. 25°57′22.600000100795″ сх. д. / 48.34575° пн. ш. 25.95628° сх. д. / 48.34575; 25.95628
Тип спорудисинагога
Розташування УкраїнаСадгора
Чернівці
Початок будівництва1842
Належністьюдаїзм
Садгірська синагога. Карта розташування: Україна
Садгірська синагога
Садгірська синагога (Україна)
Мапа
CMNS: Садгірська синагога у Вікісховищі

Садгірська синагога — юдейська синагога в Чернівцях.

Історія

[ред. | ред. код]
Стан у 2019

Нещодавно відреставрований комплекс споруд у мавританському стилі розташований у Садгорі за адресою: вул. Я.Мудрого, 192. Це резиденція «Чудодійного рабина», завдяки якій чернівчани свого часу назвали Садгору «малим Єврейським Ватиканом». Тут родинна резиденція кількох поколінь найвищих релігійних авторитетів династії Фрідманнів у Садгорі. З відкриттям тут центру хасидів пов'язаний тодішній власник Садгори барон Мустяца. На початок XX ст. євреї становили 74,3 % всього населення, які утворили дві єврейські громади: євреї-ортодокси (хасиди) і реформісти. В 1842 році в Садгору прибув засновник «садагурської династії» — Ізраель Фрідманн, відомий як Ружинський цадик — одна з найколоритніших постатей у пізньому хасидизмі. З того часу Садгора стала для хасидів своєрідною Меккою. Тут цадик служив 8 років, впродовж яких він побудував синагогу, школу, організував велике господарство. Таким чином, І. Фрідманн став засновником Ружинсько — Садагурської хасидської династії, який залишив після себе прекрасну пам'ятку — збудований його коштом розкішний архітектурний ансамбль, який становить резиденцію садагурського цадика. Святиня була зведена в середині XIX ст. До основного об'єму синагоги від північного та південного боків прилягають партерові будівлі з двоярусними вежами по краях. Центральний вхід до синагоги розташований, як і велить традиція від заходу — навпроти вівтарної ніші Арон Гакодешу. В синагозі містилася священна реліквія — завіса, прикрашена вишитими золотом святими Божими заповідями. Біля головної будівлі розташовувався будинок, у якому мешкала сім'я цадика, а також міква, господарські приміщення, конюшні та великий парк позаду будівель. Після смерті цадика у 1850 році його посаду й почесті успадкував його син Абрахам Яків Фрідманн, а згодом і внук. Таким чином, батько, син і внук поховані на єврейському цвинтарі в Садгорі, а їхня гробниця є місцем паломництва євреїв. У 1940-х роках синагога слугувала як майстерня, що призвело до часткової втрати інтер'єру. В середині 1990-х років з метою захисту цього місця паломники обмурували могилу і звели над нею невеликий саркофаг. Нині садгірську синагогу включено до туристичних маршрутів Чернівців. На могилу покійного цадика приїздить чимало паломників з усього світу. В 2006 році сюди приїхали колишні жителі міста, які власним коштом розпочали реставрацію синагоги, але перші роботи тривали недовго. Згодом їх відновили й 2016 року повністю завершили, а синагога функціонує і нині.

Література

[ред. | ред. код]
  • CZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості: урбаністичні есеї / І. Мельник, Л. Щербанюк, О. Любківський. — Чернівці: Друк Арт, 2015. — 416 с.
  • Танащук Д.Чернівці.Tscherniwtzi. — Чернівці: «Золоті литаври», 2006. — 126 с.
  • Єврейські Чернівці. Незабутній образ. Ілюстрована карта-схема. — Київ: «Дух і літера», 2009.
  • Чернівці. На перехресті епох і культурних традицій. — Чернівці: ТОВ «Поліграфіст — 3», 2016. — 30 с.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]